Святий Андрей був перший серед апостолів, який пізнав Христа Спасителя і пішов за Ним, тому він називається "Первозванний". Євангелист Йоан розповідає, що коли Йоан Предтеча охрестив Христа Спасителя, то своїм учням сказав, що Христос - Син Божий. "Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів. Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий». Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом. Обернувшися Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж Йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?» Відрік він їм: «Ходіть та подивіться». Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в Нього. Було ж близько десятої години. Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за Ним" (Йо. 1, 35-40).

"О щасливий день, - вигукує святий Августин, - той день, коли вони перебували у Христа Спасителя! Хто бо може оповісти те, що вони тоді чули з божественних уст Ісуса!" Андрей, сповнений віри, спішить до Петра і каже йому: "«Ми знайшли Месію»... І привів його до Ісуса (Йо. 1, 41-42). Після цього обидва брати кидають свої сіті і дім у Капернаумі (родом були вони з Витсаїди, в Галилеї) й ідуть за Христом Спасителем. Апостол Андрей є свідком усіх чудес Ісуса, чує кожне Його слово, ділить з Ним нужду та переслідування і йде слідом за Ним.

Після Зішестя Святого Духа, коли всі апостоли розійшлися проповідувати слово Боже, тоді і св. Андрей поніс серед поган світло правдивої науки. Святі Отці Церкви, зокрема Григорій Богослов, Григорій Великий, Йоан Золотоустий, Єронім, погоджуються з тим, що святий Андрей навчав у Греції, в Епирі, він просвітив Ахаю, і, згідно з переданням, він перший голосив слово Боже у Візантії, згодом названій Константиполем, де поставив єпископом Стахія, якого апостол Павло називає своїм возлюбленим (див. Рим. 16, 9). Найстаріші церковні письменники стверджують, що апостол Андрей проповідував науку Христову в Скитії, тобто на території Руси. Літописець Нестор та інші розповідають, на основі передання, що святий Андрей з учнями своїми йшов вгору по Дніпру, аж до пагорбів, де згодом постав Київ. Тут святий апостол переночував, а вранці, оглянувши оком той чудний розлогий Божий рай, сказав до учнів: "Бачите ті гори? Знайте, що на них засіяє благодать Божа і постане тут велике місто, і багато в ньому буде церков, і вся земля ця просвітиться святим хрещенням". І, поставивши тут хрест, пішов далі.

Що святий Андрей прийняв мученицьку смерть у Патрах, в Ахаї. На смерть його засудив намісник Егей (Єгеат), велів прив'язати святого апостола на скісному хресті. "А коли побачив він хрест, на котрім мав умерти, - каже святий Вернард, - то не зблід від його виду і не змінився на лиці, а повний радости молився: «О добрий, святий хресте, за яким я тужу вже так довго! Спокійно і радісно приходжу я до тебе. Ти прийняв мого Божественного Спасителя, прийми і мене, Його учня, щоб через тебе дійшов я до Нього!» Чи є це слова чоловіка, чи радше ангела? Це слова чоловіка, який був готовий так само страждати, як готові нині і ми, та який Бога любив з усього серця, і любов та була сильніша за смерть! О, якщо б ми мали таку любов, то яким солодким був би нам усякий труд, яким легким усяке умертвлення, яким милим усяке страждання! Тому шукаймо такої любови, а якщо її маємо, то зберігаймо її у собі і пам'ятаймо слова Спасителя, що той, хто хоче за Ним іти і бути Його учнем, хай несе свій хрест". Так каже святий Вернард.

Святий апостол Андрей мучився на хресті три дні, а 30 листопада 62 р. його душа полетіла до неба, і "Первозванний" засів на престолі непроминаючої слави. Мощі святого апостола Андрея у 355 р. було перенесено до Царгорода і складено разом з мощами святого євангелиста Луки і святого Тимотея у церкві святих Апостолів. Імператор Аркадій на честь святого Андрея побудував у Царгороді величну церкву. Коли хрестоносці захопили Царгород, то кардинал Петро Капуанський у 1208 р. переніс мощі святого до Італії, до міста Амальфи. У 1418 р. голову святого Андрея перенесли до Риму, до храму святого Петра. На Київській горі, де колись, згідно з переданням, апостол Андрей провістив майбутнє Руси, смоленський князь Мстислав Романович у 1212 р. побудував церкву Воздвиження Чесного Хреста. Через шість років її перебудували і посвятили пам'яті святого Андрея ву в Скитії, тобто на території Руси. Літописець Нестор та інші розповідають, на основі передання, що святий Андрей з учнями своїми йшов вгору по Дніпру, аж до пагорбів, де згодом постав Київ. Тут святий апостол переночував, а вранці, оглянувши оком той чудний розлогий Божий рай, сказав до учнів: "Бачите ті гори? Знайте, що на них засіяє благодать Божа і постане тут велике місто, і багато в ньому буде церков, і вся земля ця просвітиться святим хрещенням". І, поставивши тут хрест, пішов далі.

Святий Андрій - один із покровителів України. За легендою, саме він проповідував на дніпровських схилах, а на місці, де сьогодні стоїть Андріївська церква виголосив пророцтво: «Тут постане місто з багатьма церквами!».

6 цікавих фактів про апостола Андрія

1. Перший з апостолів

Андрій, як і апостол Йоан, «пройшов школу» Йоана Хрестителя. Саме їм Предтеча вказав на Ісуса зі словами: «Ось Агнець Божий!» Уже Андрій сказав Петрові, що вони знайшли Месію.

У спільноті апостолів безперечна першість завжди належала Петрові, хоча - так би мовити - хронологічно першим був саме Андрій. Перших християн, серед яких і для яких повставали Євангелії цікавила не так хронологія, як доктрина. Саме тому синоптичні Євангелії й так акцентують увагу на першості Петра. Детальний опис покликання Андрія знаходимо у Євангелії від св. Йоана (див. Йн 1, 29-41).

2. Апостол греків

Ім'я «Андрій» походить від грецького кореня anēr - «чоловік», «людина», яке у родовому відмінку звучало andrós; його пов'язують зі словом andrèia, - «сміливий, важливий». Окрім Андрія, був іще один апостол з іменем іншомовного походження - це Филип.

Доволі цікаво, адже Андрій був євреєм, походив із Витанії. На цей факт звертає увагу Бенедикт XVI у своїй катехизі, присвяченій апостолові Андрію. Він зазначає, що це ім'я визначило його подальшу місію, адже після П'ятдесятниці Андрій проповідував у Скіфії, Фракії та Ахаї, землях, що підлягали впливові візантійської культури. Згодом престолом Андрія став Константинополь. Він загинув мученицькою смертю у Патраї (Греція).

Євангеліє від Йоана розповідає про богобійних греків, які прийшли на свято Пасхи до Єрусалима і шукали зустрічі з Христом. Посередниками між ними та Ісусом виступили саме апостоли із грецькими іменами - Андрій та Филип. Ця зустріч стала пророцтвом започаткування Церкви язичників, Церкви греків, Церкви вселенської, що буде плодом смерті і воскресіння Спасителя, навчає Бенедикт XVI. 

3. Апостол рішень

Андрій належав до найближчого кола учнів Христа. Разом із Петром, Яковом і Йоаном він завжди був у епіцентрі євангельських подій. Цікаво, що Андрій не був лише пасивним спостерігачем. Саме він побачив і привів до Христа хлопця з хлібами та рибами: «Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: "Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!"» (Йн 6; 8-9). Апостол шукав рішень, не чекав, що Христос, який вже ходив по воді, знову щось придумає. Звісно, тут можна закидати апостолові брак довіри. Але ж й під час весілля у Кані Господь наказав слугам наповнити посудини водою (пор. Йн 2, 1-11). Тут схожа ситуація: Христос розмножує те, що принесли учні. Апостол не вагався поділитися з Учителем своїм баченням справи, а той благословив його.

4. Апостол Скифії

За легендою, після П'ятидесятниці Апостоли кинули жереб, кому у яку країну вирушити проповідувати Євангеліє. Андрієві випала Скифія, до складу якої частково входила територія сучасної України. Про це свідчить, зокрема, Ориген; про подорож апостола нашими землями розповідає «Повість минулих літ» та давні християнські автори: Іполит Римський та Євсевій Кесарійський. Святий Климент Римський та «Апостол слов'ян» св.Кирило збирали відомості про подорожі Андрія Кримом. Жодних історичних доказів цього факту не збереглося.

Цікаво, що у Києво-Печерській лаврі зберігався пояс св. Андрія, а його довжина була одиницею вимірювання аж до XVII століття.

5. Смерть Апостол

Андрій загинув мученицькою смертю. Його розіп'яли на хресті у формі літери «Х». Передання розповідає, що апостол Петро просив перевернути хрест і прибити себе до нього головою донизу. Апостол Андрій вітав свій хрест словами: «Вітаю, дорогоцінний хрест, прийми мене, учня Того, який висів на тобі, Христа, мого Вчителя!» Андріївський хрест - популярний символ геральдиці, вексилології (галузь для вивчення прапорів) та фалеристиці (вивчає медалі та відзнаки). Його ми можемо побачити, зокрема, на прапорі Шотландії, Ямайки, Великої Британії, острову Тенерифе, міста Амстердама. 

6. Покровитель не лише України

«Святий апостол Андрій - перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував Апостол», - сказано у постанові Київського собору 1621 року. Україна вшановує апостола як одного з головних заступників. Святий Андрій також покровитель Кіпру, Мальти, Греції, Румунії, Грузії; він - особливий заступник рибалок, співаків, фермерів, вагітних жінок.

Тому 13 грудня (30 листопада) - національне свято у Шотландії. До цих далеких земель реліквії святого привіз легендарний монах та єпископ Патри св.Реґулус. Разом зі св.Колумбаном він згодом проповідував в Ірландії.